«Витягнути» тему допоможуть одіозні коментатори і… черевики чиновників»

В.Ільченко

    Власні кореспонденти, повідомлення ЗМІ та прес служб, зацікавлені інформатори, а ще – особисті  спостереження – це ті основні джерела інформації, де можна знайти теми для резонансних матеріалів. Як їх побачити, як зробити тему такою, що викличе інтерес, під час семінару «Як молодому журналісту стати успішним  у сучасних медіа-реаліях» розповідав колишній заступник головного редактора інформагентства УНІАН, відомий журналіст Володимир Ільченко. Організувала дводенний захід для представників мас-медіа з різних регіонів Національна спілка журналістів України.

Як «загострити» буденні теми

Перше правило – відвідати місце події і створити ефект присутності. У матеріалі має бути репортажні елементи: деталі, розмови людей у формі монологів та діалогів та активні мовні конструкції, які свідчать про дії журналіста – «підходжу», «запитую» тощо.

Друге – опитати учасників події та причетних осіб.

Третє – опитати свідків. Інший шлях зробити тему резонансною – зайнятися коментуванням. Коментувати тему можуть фахівці, рядові громадяни, котрі висловлять своє ставлення до тієї чи іншої події, а також навмисно підібрані скептики чи критики.

Ще один блок прийомів для посилення вагомості і цікавості теми – відстеження динаміки і проведення аналогій.

Сюди Володимир Ільченко відносить:

• Заглиблення в історію, що робить тему виграшною.
• Передбачення, як будуть розгортатися події, які можуть наслідки.
• Наведення аналогічних випадків. Адже, якщо щось відбувається, то щось подібне вже було. Можливо, у іншому місці чи іншій країні.
• Наведення статистичних даних, графіків та цифр, які підсилюють матеріал.

Прийоми актуалізації

1. Актуалізація людського моменту.  Подача матеріалу через конкретних людей.

2. Актуалізація грошового аспекту. Оцінка вартості, скільки це коштує, оцінка виграшу і програшу – скільки хто заробить чи втратить.

3. Актуалізація причинного аспекту «коли щось станеться, ми можемо ставити собі питання, чому це відбулось. Що буде в результаті. І відповідно до цього брати коментарі».

4. Актуалізація зближу вального аспекту. «Коли ми пишемо про події за кордоном, варто проводити паралелі з подібними ситуаціями в Україні. Робити припущення, що було б, якби подібне сталось у нас. Зрештою, коментувати події, що відбулися далеко, можуть наші українські фахівці».

5.  Актуалізація припущень. Що було б, якби…

6. Актуалізація рецепієнтного аспекту – як та чи інша подія сприймається людьми.

7. Актуалізація другорядного аспекту.

8. Актуалізація сумніву. Чи правдиве те, що кажуть…

9. Актуалізація суперечностей. «Якщо певна людина щось заявляє, цікаво простежити, що вона казала раніше. І чи не суперечать нинішні заяви попереднім. Або ж будувати матеріал на суперечливих поглядах різних людей».

Матеріал взято з  журналу « Medi@ професіонал» (інформаційний бюлетень Національної спілки журналістів)