Новина на стрічці інформагентства (ще кажуть замітка, інформація,
інформаційне повідомлення), як один із жанрових напрямів має свої ознаки,
правила та особливості. Написати новину і просто, і складно одночасно. Просто –
тому що текст має бути коротким (в середньому 3-5 абзаців) і містити лише
основну інформацію про подію. Складно – оскільки треба вміти чітко виділяти
найголовніше з усього побаченого та почутого, крім того, робити це дуже швидко,
щоб одним із перших розповісти про подію.
Інформагентство відрізняється від телебачення, газет чи журналів
тим, що має розповідати про події швидше за всіх. Часто для цього наші
журналісти диктують новини по телефону з місця події, щоб інформацію негайно
виставили на сайт агентства.
Отже, що
таке новина і як її правильно створити, розглянемо на прикладі розроблених в
Укрінформі стандартів. Передусім, це невеликий за обсягом текст, який
складається з кількох обов'язкових елементів:
- заголовку;
- першого
абзацу (професійні
журналісти його ще називають "лідом", від англійського
"lead" - лідирувати);
- посилання
на джерело (у
другому абзаці);
- цитати (прямої мови, як документального
підтвердження новини);
- інших
абзаців (які
доповнюють новину додатковими подробицями, їх ще називають"саблідом")
- бекграунду (додається не завжди, тільки якщо потрібно
коротко нагадати передісторію, прояснити ситуацію або ж порівняти масштаб
події).
Нижче
виділені основні елементи повідомлення.
Кожен із елементів інформаційного повідомлення відповідає певним
вимогам. Про них докладніше:
1. Заголовок повинен містити головну думку новини (яка
вказана в першому абзаці та підтверджена цитатою), і за обсягом бажано не
перевищувати 10 великих слів (не враховуючи коротких прийменників, сполучників
та ін.). Обов'язково мають бути підмет і присудок.
Заголовок новини інформагентства відрізняється від газетних або
журнальних тим, що він є завершеним реченням, яке чітко визначає що й де
сталося. Створити короткий та водночас місткий заголовок буває важче ніж
написати весь текст. Тому часто (але не завжди) автор створює заголовок вже
після того, як написав всю новину.
2. Лід (перший абзац) є найголовнішою частиною повідомлення й
повинен подаватися одним реченням (максимум - двома). Лід має містити суть
новини й давати відповідь на запитання «Хто?», «Що?», «Коли?» зробив або «Що?»,
«Де?» й «Коли?» сталося.
Тут треба розуміти, чому лід є найважливішим у тексті. Наприклад,
на радіо з перших абзаців кількох повідомлень роблять добірку новин – це дуже
зручно. В інтернеті перший абзац часто використовується після заголовку як
елемент зацікавлення читача. Лід є самодостатнім інформаційним блоком, який,
образно кажучи, є "стрижнем" новини.
І ще одне: головна думка першого абзацу і заголовку має бути
єдиною.
3. Посилання на джерело – обов'язковий елемент, який показує, звідки
взялася ця інформація. Джерелом може бути публічна заява посадовця, уривок з
інтерв'ю, інформація прес-служби, публікація в інших ЗМІ, іноді, навіть, цитати
з блогів.
Якщо журналіст сам є свідком події, то ми пишемо: "…
повідомляє кореспондент УКРІНФОРМУ". Більше прикладів щодо посилання на
джерело можна побачити на стрічці інформагентства.
Важливо
знати, що не дозволяється використовувати безособові конструкції на кшталт "сказали
в міськраді".
4. Цитата в новині повинна бути завжди! Виключенням
може бути інформація від кореспондента з місця події (наприклад, під час
якогось інциденту). Але й у цьому випадку бажано дати думку присутніх,
свідчення інших очевидців чи оцінку правоохоронних органів.
Цитата, нагадаємо, дається на підтвердження ліду (першого абзацу).
Навіть якщо джерело новини - документ чи прес-реліз, потрібно використовувати
витяги з них. При цьому не треба давати громіздких конструкцій, дуже часто
достатньо одного короткого речення!
Використовувати цитати в текстах новини дуже важливо, бо вони є
документальним свідченням події, а це підвищує довіру до Вашого тексту. Точно
передана цитата дає змогу журналісту застрахувати себе від помилок, особливо,
коли він не зовсім добре володіє темою.
І ще одне: неможна вигадувати за інших те, чого вони не говорили!
5. Інші абзаци або саблід - це четвертий та наступні абзаци, в яких
наводяться обставини повідомлення. Вони необхідні для того, щоб додати тексту
необхідних подробиць, які не вмістилися вище.
Часто це буває продовження головної думки, наведеної в цитаті. Але
також саблід може містити додаткові дані (факти й цифри), які доповнюють картину
за принципом "перегорнутої піраміди". Тобто головна думка, як основа
піраміди – нагорі (в ліді), а далі – менші за значимістю події).
Оптимальна довжина сабліду – до двох абзаців. І пам'ятайте:
ключова тема новини - лише одна. Якщо автор бачить, що під час події з'явилася
інша новина, то треба робити друге інформаційне повідомлення.
6. Бекграунд (background) не є обов'язковим елементом для кожного
тексту. Його потрібно давати, коли виникає необхідність нагадати, що ця новина
дається у розвиток інших подій.
Бекрграунд може даватися і
в інших випадках як елемент для порівняння. У бекграунді можна дати, що до
цього рекордом вважався виграш іспанського щасливця - 126,2 млн. евро. Таким
чином, за допомогою бекграунда можна зрозуміти про масштаби тієї чи іншої
події.
Наостанок
– кілька порад
Коли Ви пишете новину, старайтеся уникати "офіційної мови",
канцеляризмів або складних наукових термінів. Навіть якщо в тексті не можна
оминути таких формулювань, постарайтеся пояснити їх простою мовою.
Під час написання інформаційного повідомлення пам'ятайте одну із
головних вимог: у тексті повинна бути лише одна новина з однією головною
думкою. Намагайтеся подавати її кратко, без "зайвої води".
Перелічені вище елементи інформаційного повідомлення (заголовок,
лід, посилання на джерело, цитата, саблід) - обов'язкові в плані побудови
новини. Водночас вони не є суворими рамками, які обмежують творчість автора,
оскільки в журналістській практиці бувають різні випадки. Однак якщо автор має
можливість дотримуватися цих стандартів, це робити необхідно!
Інформацію взято з http://shkola.ukrinform.ua/node/177
Комментариев нет:
Отправить комментарий