среда, 14 января 2015 г.

Журналістський словник


Словник журналіста, який знадобиться як початківцю, так і професіоналу

АЛЬМАНАХ (арабськ. "аль манах" - букв. "там, де схиляють коліна", тобто зупинка на відпочинок каравану) - так первісно називався неперіодичний збірник календарно-довідкового характеру, у якому давалися відомості про схід і захід сонця, фази місяця тощо. Згодом, десь із XIV ст., в альманахах стали вміщувати розповіді про різні країни та пам'ятні місця, коментарі про історичні події, інформацію про ярмарки, придворні розваги, рух пошти та ін. Поступово до альманахів стали включати художні твори та наукові праці. На XVIII ст. вони витіснили з альманахів астрономічні відомості до календарів. Альманахи набули характеру неперіодичних журналів, стали збірниками раніше недрукованих літературних творів, написаних різними авторами-сучасниками, та літературно-критичних праць. Часто альманахи компонувалися за тематичною, жанровою, ідейно-художньою чи регіональною ознакою.

БРИФІНГ (англ. brifing - інструктаж) - коротка нарада для представників друкованих, ефірних та електронних органів масової інформації, на якій спеціально уповноваженими на те особами викладається позиція уряду з певного питання або позиція, узгодженасторонами, що беруть участь у міжнародних переговорах, засіданнях, конференціях, повідомлення про їх хід, про погляди сторін тощо.
Брифінг організовується для передачі інформації журналістам, передбачає виклад інформації, а не роз'яснення проблеми. На відміну від прес-конференції брифінг не передбачає постановки запитань журналістами і відповіді офіційних представників. Часто на брифінгах поширюються прес-релізи, які містять необхідні для журналістів цифрові, фактичні та інші дані.

ГАЗЕТА (італ. Qazzetta ) - періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання з систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного й культурного життя. Спочатку газети виконували лише інформаційну функцію, але в процесі розвитку стали вміщувати аналітичні матеріали, перетворилися на спосіб формування громадської думки, урізноманітнилися за тематикою й напрямками.

ГАЗЕТНА КАЧКА - псевдоінформація, фальшива, вигадана сенсація, іноді явна брехня, очевидна своєю безглуздістю й неправдивістю.

ЕСЕЙ (ЕСЕ) (від французького Еззаі, що в перекладі означає "спроба", "начерк") - жанр художньо-публіцистичної чи науково-популярної творчості, де вільно, не обов'язково вичерпно, але виразно індивідуально трактується певна подія, явище, проблема чи тема. Для есея властивий несподіваний, неустале-ний погляд на явища життя, мистецтва, науки, вільна розкута композиція, асоціативність, зміщення часово-просторових планів, поєднання значних елементів художньої образності з науковими міркуваннями. Есей не передбачає систематичності викладу і навіть аргументованості висновків.

ЕТЮД – художньо-публіцистичні жанри, які за своїми ознаками нагадують нарисово -фейлетоно - памфлетні виступи на історичні, наукові, літературно-мистецькі теми й мають закінчений характер. Вимагають значних зусиль для пошуку оригінальних, відчутих усім серцем образів, які  найчастіше виникають  у хвилини особистого спілкування з природою. Методи збору інформації.

ЖОВТА ПРЕСА - бульварно-сенсаційні друковані органи масової інформації, які під предметом журналістики розуміють події скандально-порнографічного характеру й розраховані на невибагливі смаки малоосвіченого, досить примітивного за своїм культурним рівнем, але чисельного кола читачі в.

ЖУРНАЛ(франц. Journal від jour - день) - періодичне друковане видання, яке містить статті й матеріали з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, публікує літературні та публіцистичні твори, літературно-критичні праці, ілюстрації та фотоматеріали. На відміну від газет, спрямованих на оперативну інформацію, журнали дають змогу більш детально й за більш значні терміни охопити події сучасного суспільного, політичного, культурного та наукового життя, вміщують обширні наукові статті, художні твори великого обсягу. Журнал - носій аналітичної, фундаментальної інформації; у цьому його головна відмінність від газети.

ЗАГОЛОВОК - назва твору або його частини, що друкується чи пишеться над текстом. Періодичні видання (газети, журнали, альманахи), крім заголовків окремих творів, мають ще заголовки відділів, рубрик, назви групи матеріалів ("шапки") і загальні назви (наприклад, газета "Слобідський край", журнал "Березіль", альманах "Складка").

ЗАМІТКА – жанр для найуважніших журналістів, яким за іграшки помітити цікавий факт. Сам факт у замітці супроводжується такими подробицями:  хто є організатором  події, що стало причиною, як все відбувалось, які наслідки з коментарями  спеціалістів, очевидців і учасників події. Мистецтво полягає в тому , щоб дати відповідь на запитання Що? Де? Коли? (відбулося), Як? (це сталось), Хто? (є головною діючою особою), Чим? (важливий факт) в обмеженому (35-40 слів) газетному просторі. З цією метою звертаються до правил « перевернутої піраміди», коли починають з найголовнішого факту (з основи піраміди), а далі решту фактів подають за рівнем зниження важливості та цікавості.

ЗАПИСНИК ЖУРНАЛІСТА - зошит чи блокнот, у який журналіст заносить факти, прізвища, дати, висловлювання об'єкта під час інтерв'ю, свої спостереження й роздуми над життям, характерні події і явища, почуті, вичитані чи вдало самим придумані вислови, афоризми, назви та інше.

ЗВІТ – це оперативний жанр журналістики, який не лише повідомляє, а й аналізує важливі суспільно-політичні події, для яких характерна дія виражена словом. Як правила звіт готують за результатами  різноманітних засідань, зустрічей, конференцій тощо. Іноді для журналістів пропонують  підготовлені заздалегідь матеріали. У процесі підготовки звіту існує спокуса використати повністю наданий прес-реліз чи переписати його значну частину. Це призводить до появи надзвичайно нецікавих матеріалів-довідок. Звіт констатує факт.

ІНТЕРВ’Ю – бесіда журналіста з компетентними співрозмовниками на суспільно значущу тему, призначена для оприлюднення. Треба розділяти інтерв’ю як жанр і як метод. До інтерв’ю  треба ретельно готуватися, продумати кожне запитання , переглянути автобіографічні данні  співрозмовника  тощо. Форма побудови інтерв’ю проста: вступна частина з представленням героя і тим фактом, котрий змусив нас звернутись до цієї людини; основна частина з питаннями відповідями; закінчення з висновками бесіди. Журналіст за допомогою прямої  мови має передати колорит бесіди, манеру і стиль спілкування героя.

ІНФОТЕЙНМЕНТ (від англ. infotainment, від information -інформація і entertainment - розваги) - термін, який виник в англо-американській журналістиці на позначення такого методу подачі новин, у якому поєднані інформаційні та розважальні компоненти. Афористична формула цього методу: "Інформувати, розважаючи". Помічено, що за умов такої побудови новини отримують найвищі рейтинги. Разом з тим дослідники журналістики оцінюють інфотейнмент як суперечливу тенденцію, висловлюють обґрунтовану стурбованість від розмивання традиційних засад подачі новин, перетворення їх на серіал, навмисний, свідомий пошук унікальних героїв і сюжетних поворотів.

КОМЕНТАР  - злободенний виступ, який пояснює та оцінює важливі політичні, державні, господарчі, культурно-мистецькі й інші події. Жанр в якому можливі коментарі та власна думка автора статті.

КОНТЕНТ (від англ. contents - зміст, вміст) - обсяг інформації, вміщений в певному тексті, сукупності текстів. В електронній журналістиці - покажчик рубрик (глав, розділів) документа або програми, а також передмови, додатків, післямови, покажчиків, яким можна користуватися як змістом книги з метою навігації по мережі. Поняттям "контент" окреслюють усю сукупність змісту текстів певного (друкованого чи електронного) часопису.

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ – є одним з найважливіших аналітичних жанрів, який, використовуючи достовірні, тематично об’єднані факти, відображає певну сторону сучасної дійсності.

КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ МАС-МЕДІА - процес втрати свого індивідуального обличчя, звичної суспільно-політичної позиції, стилю в подачі новин, дизайні традиційних органів масової інформації у зв'язку зі зміною власника, тиском політичних обставин або іншими причинами. Загалом правильним є визначення, яким Ф. Сіберт, Т. Петерсон та У. Шрамм розпочали свою книгу "Чотири теорії преси": "Преса завжди набуває форми й забарвлення тієї соціально-політичної структури, у межах якої вона функціонує". Зміни в системі викликають зміни в журналістиці.

КРИТИКА (від гр. kritikos - здатність, мистецтво розбирати, судити) - розгляд, аналіз, обговорення яких-небудь явищ життя чи мистецьких творів з метою дати оцінку, з'ясувати сутність і природу явища. У суспільному житті критика - метод виявлення і пошуку шляхів подолання суперечностей і проблем, що об'єктивно виникають у дійсності. А відтак критика є важливою складовою журналістики і виявляється у всіх її тематичних напрямках: політичному, соціальному, економічному, культурному і т. д.

КУПЮРА (від фр. coupure - відріз) - вилучення фрагмента, зроблене в тексті та сам вилучений фрагмент тексту. Робити купюри - скорочувати текст. Часто це диктується потребами розміщення твору на газетній шпальті. Тоді з нього вилучаються найбільш неістотні фрагменти, відсутність яких не завдасть особливої шкоди змісту.

ЛІД (англ. lead - керувати, очолювати, займати перше місце, бути попереду; звідси й лідер - той, що йде попереду) - короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Існує правило, згідно з яким матеріал довший за 100 рядків мусить бути супроводжений лідом. У термінологічному побутовому словнику українських журналістів у цьому значенні вживається ще слово "вріз" ("врізка").

МОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - одна з основних вимог до професійної діяльності журналіста, яка передбачає гарне знання мови, широку обізнаність з її лексичними надбаннями, кваліфіковане використання приказок, прислів'їв, крилатих виразів, уміння вільно говорити й писати; використовувати різноманітні фігури поетичного синтаксису, образні вирази. Мовна компетентність передбачає постійне збагачення журналістом своєї мови через читання класиків літератури і журналістики, творів своїх сучасників-колег, опанування неологізмів.

НАРИС  - художньо-публіцистичний жанр. В якому на документальній основі узагальнюються важливі суспільно-політичні явища, розкриваються події, у центрі яких постає зображення всебічності природи чи розкриття характеру людини,  яка її любить ї зберігає.

НОВИНА – коротко про головне. Новий розвиток старої історії, яка не потребує докладного викладення. Інформація в двох чи трьох реченнях.

НЬЮЗРУМ (від англ. newsroom - кімната новин) - приміщення на радіо- чи телевізійному каналі, куди збираються та де опрацьовуються оперативні інформаційні повідомлення і звідки вони передаються за допомогою технічних засобів у студії, звідки транслюються до споживачів новин. Для української друкованої журналістики, яка успадкувала від радянських часів кабінетне розміщення журналістів, ньюзрум - це новинка. На Заході під ньоюрумом розуміється велика кімната, де працюють усі: журналісти, редактори, стажери. Вони вільно спілкуються, телефонують нбозмейкерам, на очах один в одного збирають інформацію, пишуть свої твори. Це створює неповторну атмосферу спільних дій, яка сприяє почуттю солідарності, стимулює змагальність.

ОГЛЯД – матеріал, який містить оцінки сукупності  однорідних фактів з якоїсь однієї сфери життєдіяльності людини протягом певного часу, з метою дати аудиторії об’єктивну цілісну картину дійсності.

ПАМФЛЕТ – сатиричний художньо-публіцистичний жанр, в якому розвінчуються небезпечні негативні явища.

РЕПОРТАЖ – оперативний жанр, у якому динамічно, з документальною точністю  й емоційністю відтворюється дійсність у її розвитку через безпосереднє прийняття автора, що створює ефект присутності самого читача, глядача чи слухача на місці події. Для цього очі, вуха , руки і ноги журналіста завжди повинні бути напоготові.  Картинка + суттєві деталі + опис місця події + настрій учасників + оцінка події, роздуми над фактами, розкриття соціального змісту.

РЕЦЕНЗІЯ – матеріал, який аналізує й оцінює науковий, літературний, мистецький твір чи виставу.

СТАТТЯ – один із найпоширеніших аналітичних жанрів, у якому автор, ґрунтовно аналізуючи факти та явища життя та явища життя, доносить до читача певну думку, ідею за допомогою низки документів.

ТОК-ШОУ (від англійського "talk" - розмова і "show" - видовище, вистава; дослівно - "розмовне видовище", "розмовна вистава") -цілий напрямок у телевізійній журналістиці, змістом якого є інформування глядачів за допомогою "розмови" (діалогу, полілогу) перед телекамерою, а також залучення до обговорення піднятих проблем аудиторії як у студії, так і поза нею (за наявності зворотного зв'язку під час прямоефірних передач).

ТОП-ЖУРНАЛІСТ (від англ. top - вершина, найкращий зразок) - "зірка" журналістики, найкращий представник професії. Частка "топ" може вживатися стосовно будь-якоїпрофесії, хоча найчастіше ми чуємо її в сполученні "топ-модель". Слово "топ-журналіст" сприймається сьогодні як новий термін, який, однак, усе ширше вживають у своїх публікаціях журналісти. "Топ-журналіст" - поняття, вживане не лише щодо національного інформаційного простору, але й щодо окремих міст і навіть видань.

ФАКТ – це подія, що відбулась в суспільному житті та викликала інтерес у громадськості.

ФЕЙЛЕТОН -  сатиричний художньо-публіцистичний жанр, котрий виявляє комічну суть негативних фактів, процесів і явищ дійсності.

Інформацію взято з http://pidruchniki.com/1584072024050/zhurnalistika/osnovi_zhurnalistiki

Комментариев нет:

Отправить комментарий