Чому газета має стати журналом і що головне у подачі матеріалу

Далеке дуже швидко стає близьким, тому українська преса повинна переймати світовий досвід  і намагатися впроваджувати щось нове, так би мовити, на випередження. Такими висновками із учасниками семінару НСЖУ поділився відомий медіа експерт, директор з розвитку центру «Издатель-Редактор», один із колишніх засновників «Газети по-київськи» Вадим Балицький. Презентовані тези – це висновки учасників Всесвітнього газетного конгресу, що проходив у Києві.

Планшетна версія - нове обличчя газети

Відома вінницька корпорація "RIA" почала випускати планшетну версію газети "20 хвилин". Його можна завантажити із сайту газети. Планшетна версія не має різноманітних додаткових можливостей, як скажімо, тексти на інтернет-сайті, це просто формат PDF, але зверстаний так, щоб сторінки було зручно читати саме у планшетному форматі.

Вадим Балицький констатує: дуже мало редакцій готові впроваджувати такі платформи  для своїх ЗМІ, бо бабусі для яких вони роблять газети , не мають планшетів. Але вже наступне покоління потребує зовсім іншого підходу.

- Наступне покоління навіть не зрозуміє, що треба робити з грішми, підійшовши до газетного кіоску. Що там брати? Це якісь невідомі папірці. Молодь всю інформацію споживає, через смартфон і планшет, - каже експерт.

«Робіть з газети журнал»

Польський експерт Яцек Утко, один зі спікерів Всесвітнього газетного конгресу, прогнозує, що в майбутньому журналів буде більше, ніж газет. Тому що газета, як джерело щоденної інформації себе вичерпує.

- Уявити собі сучасну людину, яка отримує новини лише раз на тиждень, дуже важко. Конкуренти газет, наприклад, інтернет-сайти роблять це навіть не щохвилинно, а щосекундно, - коментує Вадим Балицький.

Пізнавальну інформацію набагато цікавіше споживати у журнальній формі. Там більше ілюстрацій , вони яскравіші , у співвідношенні  текст і картинка перевага віддається саме візуальній частині.

Однією з проблем українських газет було те, що в більшості редакцій дизайнер – це технічний працівник, як то кажуть, нижчого рангу. Але саме такий підхід рано чи пізно може призвести до закриття газети. Бо тільки привабливий зовнішній вигляд може затримати увагу на сторінці.

Знати. Думати. Розважатися

Інший спікер Конгресу, спеціаліст з візуалізації Маріо Гарсіа наголошує на необхідності мати кілька різних платформ для подачі інформації – це і друкована версія, і планшетна, і мобільна, і інтернет-версія.

Також в Корнгресі розглядався приклад однієї з колумбійських  газет, яка весь свій контент розділила на три частини: «Знати», «Думати», «Розважатися».

-Тобто, це інформація, аналіз, певні розслідування і розважальні матеріали. Свого часу подібний підхід ми запроваджували в «Газеті по-київськи». Рекомендую всім переглянути структуру своїх газет, бо вона може не відповідати потребам читачів. Тобто, слід відходити від традиційного тематичного поділу на «Політику», «Економіку», і так далі,- зауважує пан Вадим.

  Інформацію взято  з  журналу «Medi@ професіонал»

(інформаційний бюлетень Національної спілки журналістів)